У Черкаській загальноосвітній школі № 26 ім. І. Ф. Момота 25 вересня 2015 року відбулося урочисте відкриття музейної кімнати. Присвячена вона легендарному загиблому генерал-майору, випускнику нашої школи Ігорю Федоровичу Момоту.

Воїн, син воїна

Ігор Момот народився 18 серпня 1965 року в Тирасполі (Молдова) у сім’ї військового. Беручи приклад із батька, Ігор Федорович ще з дитинства мріяв стати захисником Вітчизни.

У 1982 році Ігор Федорович закінчив школу, поступає до Свердловського вищого військово-політичного танково-артилерійського училища, і в 1986 році закінчує його.

Афганістан – школа життя

Після завершення Свердловського вищого військово-політичного танково-артилерійського училища в 1986 році до 12.06.1992 служив у Середньоазіатському прикордонному окрузі КДБ СРСР.

В складі групи політпрацівників Червонопрапорного середньоазійського прикордонного округу у лютому 1990 року перебував в Баку, був в Нахічевані.

З 1990 по 1992 рр. – служив заступником начальника з політичної частини Першого прикордонного загону в районі Ширам.

За період служби на афганському кордоні був нагороджений Орденом Червоної Зірки (7 березня 1989), медалями «За бойові заслуги» (6 січня 1988), «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» (2 квітня 1988, лютий 1990).

Зустрічі воїнів-інтернаціоналістів на Черкаській землі:

Зустріч у Лисянці 2011 року (третій зліва І.Ф. Момот)

На фото: Чеботарьов С.В. (однополчанин), Рибченко О.В. (керівник обласної спілки ветеранів Афганістану), Момот І.Ф., Червонописький С.В. (керівник спілки ветеранів Афганістану України).

Професія – захисник Батьківщини

Оршанець – кузня прикордонників.

Після проголошення незалежності України Ігор Момот прийняв присягу на вірність народу України, продовжив служити в Держприкордонслужбі України.

В Україні служив на посадах:

• коменданта Котовського прикордонного загону;
• начальника Ізмаїльського прикордонного загону, яким командував з 2003 по 2007 рік.
• заступником начальника оперативного управління в центральному апараті Державної прикордонної служби України в Києві.
• 12.12.07р. очолив Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України (селище Оршанець).

Президент України В.А. Ющенко в Навчальному центрі Державної прикордонної служби

Легендарний Полковник

Після ускладнення ситуації на українсько-російському кордоні Ігор Момот особисто сформував та очолив мотоманеврену групу Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби.

Група виконувала завдання з охорони державного кордону на найбільш вразливих ділянках. Підрозділ під командуванням полковника Ігоря Момота неодноразово вступав в бій з незаконними військовими формуваннями, в районах населених пунктів Дмитрівка, Маринівка і Амвросіївка Донецької області.

З 31 травня Ігор Федорович – заступник начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Мотоманеврена група Навчального центру «Оршанець – 2», весна 2014 р.

Ігор Федорович на сході України серед бійців АТО

Герої не вмирають

Чудеса героїзму виявляв під час АТО на сході України цей зазвичай скромний, стриманий і сердечний чоловік. Українські бійці називали прикордонника Ігоря Момота «Живою Легендою» і «Легендарним Полковником»…

Ігор Федорович загинув у званні полковника. А в черкаську землю ліг – генерал-майором.

11 липня 2014 року терористи завдали вогневого удару з установки залпового вогню “Град” по позиціях підрозділу тактичного угруповання “Кордон” у Луганській області. Внаслідок обстрілу полковник Ігор Момот загинув.

Вшанування пам’яті

У селі Руська Поляна на честь Ігоря Момота назвали вулицю. Відтепер вона називається «Вулиця Генерал-майора Момота».

7 жовтня 2014 року указом Президента України Петра Порошенка Навчальному гвардійському Оршанському орденів Суворова, Кутузова і Олександра Невського центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України присвоєно ім’я генерал-майора Ігоря Момота.

Нагороди та відзнаки

• Орден Богдана Хмельницького II ступеня (20 червня 2014)
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (25 травня 2009)
• Орден Червоної Зірки (7 березня 1989)
• Медаль «Захиснику Вітчизни» (14 жовтня 1999)
• Медаль «За бойові заслуги» (6 січня 1988)
• Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (23 лютого 1988)
• Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» (2 квітня 1988)
• Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» (лютий 1990)
• Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
• Медаль «10 років Саурській революції»